Круглий стіл на тему: “Розширення правових підстав для застосування санкцій та конфіскації майна агресора”

7 липня об 11:00 в Інформаційній Агенції Укрінформ відбувся круглий стіл на тему: «Розширення правових підстав для застосування санкцій та конфіскації майна агресора», організатором якого виступила Громадська організація «Інститут безпеки Східної Європи» за підтримки Міжнародного Фонду Відродження.

Основні питання, тези та результати дискусії:

  • за результатами арештів і різних механізмів конфіскації активів росіян та колаборантів в Україні з 24 лютого 2022 року до державного бюджету було спрямовано 28,3 млрд грн. але досі не націоналізовані біля 1000 комерційних об’єктів, що належать резидентам РФ, а критерії та процедури стягнення активів не стимулюють розширення та пришвидшення  цього процесу;
  • питання посилення санкційного тиску на РФ та наявність обгрунтованих підстав для блокування та конфіскації майна агресора і дотичних до агресії осіб є одним з важливих факторів досягнення перемоги у війні.

Учасники круглого столу серед яких були народні депутати України, представники РНБО, НАЗК, та інших органів центральної влади, провідних аналітичних центрів та незалежні експерти обговорили можливі шляхи підвищення ефективності санкційної політики та розширення  підстав для стягнення активів агресора.

Модераторував захід  Віктор Чумак – народний депутат України 7 та 8 скликання.

Голова Правління Інституту безпеки Східної Європи Анатолій Пінчук презентував розроблений експертами Інституту проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо правового режиму майна в умовах воєнного або надзвичайного стану».

Законопроект спрямований саме на розширення підстав для застосування санкцій,  впроваджує механізм блокування активів, розширює перелік підстав для блокування та конфіскації активів та вдосконалює процедури та повноваження державний інституцій, дотичних до цих процесів таких як НАЗК, СБУ, Міністерство юстиції, Агентство з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів  тощо.

Стосовно останнього під час дискусії було зазначено що скандальні результати конкурсу з обрання директора Агентства ставлять під сумнів доцільність розширення та вдосконалення його функцій.

Розроблений експертами законопроект суттєво розширює коло підсанкційних осіб та вдосконалює санкційні процедури.

Зокрема, вносяться зміні до статті 5.1 і тепер вона містить  більше підстав для вилучення майна. Законопроектом запропоновано додатковий механізм  поводження з майном резидентів – блокування активів. Насамперед,  резидентів і  пов’язаних  з ними осіб, які  сплачують податки в Росії. Для  широкого загалу таких резидентів активи блокуються з можливістю для них вийти з-під цього блокування, якщо вони перестають відповідати певним критеріям, або навпаки з наступним переходом до конфіскації цих активів.

Також законопроект уніфікує визначення країни агресора. Під вплив закону підлягає не тільки  Російська Федерація,  а також будь яка інша країна, яка згідно певних визначених законом критеріїв поводить себе як агресор.

«Ми пропонуємо відійти від вживання (поняття – ред.) Російської Федерації лише як суб’єкта, що підлягає впливу цього закону. Ми пропонуємо ввести загальне визначення держави-агресора як держави, що здійснює агресію в розумінні резолюції Генасамблеї ООН і визнана Верховною Радою державою-агресором або державою-окупантом», – сказала адвокат, голова Національної асоціації патентних повірених України Юлія Прохода, яка брала участь в розробці законпроекту.

За словами Ю.Проходи у документ пропонується ввести визначення «держави-спонсора тероризму» для можливості застосування заходів і вилучення активів і до такої держави, як держави, що надає матеріальну, технічну або фінансову підтримку будь-якого виду та/або визнана державою-спонсором тероризму і визнана Верховною Радою державою-спонсором тероризму (приклад – Іран, який начебто «займає нейтральну позицію»). Втім наразі вся Україна потерпає від російських атак «шахідами» іранського виробництва.

Водночас передбачається вилучення активів у афілійованих осіб, що пов’язані з вищезгаданими країнами. При чому до складу афілійованих осіб  відносять будь-які представництва та/або навіть громадські формування, що діють в інтересах агресора. 

Також законопроект розширює та деталізує повноваження  та компетенцію  деяких органів державної влади, дотичних до процесу реалізації  санкційної  політики та  стягнення майна. Йдеться про  НЗК, РНБО, Мінюст, АРМА.    

Питання доцільності внесення в цей законопроект окремих позицій щодо Національного агентства з розшуку й менеджменту активів (АРМА) будуть додатково опрацьовуватися з народними депутатами України та з учасниками круглого столу. Спірність питання полягає у скандальних наслідках результатів відбору конкурсної комісії нинішньою дирекцією АРМА.   

Адвокат, експерт Андрій Потьомкін докладно зупинився на механізмах вдосконалення механізмів та процедур, які мають забезпечити ефективність та мінімізувати можливості зловживань чи бездіяльності з боку органів державної влади.   

Олексій Жмеренецький – народний депутат України, голова підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері цифрових інновацій  підтримав пропозиції,  які містяться в законопроекті та зазначив, що деякі з пропозицій можуть бути цікаві й для низки інших рішень парламенту. Коментуючи ситуацію навколо АРМА він підкреслив важливість  активної участі громадянського суспільства в проведенні конкурсів на вищі управлінські державні посади й відпрацювання механізму самого відбору кандидатів на посади.

Представник Президента в Конституційному Суді України,  член Комітету Верховної Ради з питань національної безпекиоборони та розвідки, народний депутат України  Федір Веніславський наголосив  на важливості та своєчасності проекту, а також зауважив,  що  розширення підстав для застосування санкцій повинно бути більш детально  прописано щоб повністю виключити можливість використання  будь-яких  юридичних «щілин» для рейдерських захоплень конфіскованих активів.

«Потрібно більш детально виписати деякі моменти, щоб не створити підґрунтя для можливих зловживань службовим становищем, адже дійсно є проблема з недобросовісними керівниками або з представниками тих органів, які залучені до реалізації санкцій. Цей законопроект може удосконалити діяльність у сфері застосування санкцій. Він є цікавим, і я думаю, що він має шанс на підтримку у парламенті і може стати законом», – резюмував представник Президента у ВР.

«Санкції – наш «другий фронт» у цій війні.  Ми маємо або повністю перемогти у цій війні, але це передбачає окупацію й капітуляцію РФ, що потребує величезної кількості ресурсів та часу, не говорячи вже про людські життя, або поєднати тотальну санкційну блокаду РФ разом з її військовими поразками і довести ситуацію до зміни політичного режиму в Росії, який може відбутися тільки внаслідок політичної соціально-економічної  кризи та її наступної демілітарізації» – зазначив наприкінці зустрічі  Голова правління ГО «Інститут безпеки Східної Європи» Анатоій Пінчук, підкресливши виключну важливість ефективної консолідації зусиль «на всіх фронтах» органів влади та громадянського суспільства задля Перемоги.  

За результатами обговорення законопроект буде доопрацьовано та внесено до Верховної Ради України.

Трансляція заходу:  https://www.ukrinform.ua/rubric-presshall/3730854-rozsirenna-pravovih-pidstav-dla-zastosuvanna-sankcij-ta-konfiskacii-majna-agresora.html

https://us02web.zoom.us/j/85266780597

Ідентифікатор конференції: 852 6678 0597